Коли дані розповідають історію

Тихий алгоритм викиду

Проаналізувавши 78 матчів ліги Бар’їт — так, це правда — мене зачарувала не крик голів, а тиша між ними. Семнадцять ігор закінчилися 1-1. Не щастя. Не випадок. Це ентропія, що осадається у структуру.

Невидимий ритм

Мінасгилас виграв Мейнероамерикан 4-0? Це не було сенсацією — це була точка даних, що кричить через сеть. Те саме з 沙佩ко: 4-2 руйна розбомва Вольтаредонда: не сила, а адаптивний тиск, часом як джаз-солово у овертайм.

Чому викиди — нова домiнанцiя

Подивись на 库里тиба проти 派санда: 2-5. Нiхто не говорить про цей матч — поки не запуститим цифри. Аутсайдер не тоне; вона вчиться експлуатувати вар’янс.

Алгоритм знає ранiше за те, що ти робиш

Наша модель не передбачає перемоги лише голами — вона передбачає їх темпом, простором і оборонною густотою. Перемога Баретегаса над новим Орландером? Це не тактична генiальнiсть — це регрес до структури.

Суд, де статистика шепче

Ти не побачиш цього у хайлютс-релах. Але якщо сидиш з каво о наприклад пiсля матчу №64? Ти почуєш його: три секунди тишi перед ударом — той самий ритм, що чиказький поет кинув майкро у середу.